Управлінський консалтинг зародився в ході промислової революції, коли почали з’являтися перші фабрики, а також пов’язані з цим інституційні і суспільні перетворення. Консалтинг стає можливим, коли процес спілкування і структуризації управлінського досвіду досягає розвиненої стадії.
Отже, повинні бути виявлені і описані різні методи і принципи консультування, а підприємець повинен мати рівень незадоволеності своїм положенням і бажання удосконалювати свої справи і методи управління. Перші умови для цього були створені в другій половині XIX в., коли зародився рух наукового управління.
Консультування на основі наукового управління концентрувалося на питаннях продуктивності і ефективності роботи фабрики, раціональній організації праці і зниженні витрат виробництва. Таке консультування називали організацією виробництва, а консультантів – експертами по ефективності.
На початку XX в. область діяльності консалтингу зросла. З’явилися перші професійні консультанти, такі, як Фредерік Тейлор, Артур Д. Літтл, Тоуерс Перрін і Гаррінгтон Емерсон. Останні двоє заснували перші консалтингові фірми. У 1914 р. в Чікаго Едвін Буз заснував службу ділових досліджень Буз-Аллен енд Хамілтон.
З’явилися консалтингові фірми по управлінню людськими ресурсами, по управлінню збутом і маркетингом, а також по управлінню фінансовими ресурсами. У 1925 р. Джеймс О. МакКинси і Ендрю Томас Карні в партнерстві заснували компанію, що дала згодом почало двом найбільшим в світі консалтинговим фірмам, – Маккинси енд Компані і А. Т. Карні.
В 20-30е років після “великої депресії” управлінський консалтинг завоював визнання у всіх промислово розвинених країнах. Проте його об’єм і області застосування залишалися обмеженими. Їх послугами користувалися в основному крупні промислові фірми.
Проте з’явився попит на консультування державного сектора і військового комплексу, що зіграло важливу роль під час другої світової війни.
Післявоєнний період називають “золотими роками” консультування. Саме у той час попит на консалтингові послуги почав рости особливо інтенсивно. Це було обумовлено післявоєнним будівництвом, зростанням ділової активності, прискоренням технологічного прогресу, інтернаціоналізацією промисловості, торгівлі і фінансів.
Більшість консалтингових фірм, створених в ті роки, існують і в даний час і займають лідируючі позиції. Наприклад, “РА” (Великобританія) в 1943 р. мала лише 6 консультантів, в 1963 р. – 370, а в 1984 р. – більше 1300 консультантів в 22 країнах [1].
З’явилася концепція реструктуризації, тобто розукрупнення підприємств і злиття – утворення стратегічних альянсів і сумісне використання ресурсів для підвищення гнучкості підприємств і скорочення управлінських витрат.
консалтинг, консультант, консультування,- Порівняльний аналіз розвитку консалтингу в Україні і за кордоном
- Альтернативний варіант угрупування компаній в області управлінського консалтингу
- Консалтинг в колишніх соцстранах
- Міжнародна класифікація консалтингових послуг
- Отже підведемо підсумок в чому ж відмінність українських консультантів по управлінню від західних консультантів
Pages: 1 2