Реструктуризація народного господарства залишається першорядною проблемою на етапі становлення української економіки.
Одним з найважливіших чинників ефективного функціонування ринкової економіки є формування адекватною їй економічного середовища, найважливішим елементом якого є ринкова інфраструктура.
Така інфраструктура є “взаємозв’язаною системою підприємств і організацій, які обслуговують рух потоків товарів, послуг, грошей, цінних паперів, робочої сили і забезпечують істотне прискорення їх обороту [9]. По-мненію ж Соболева В.М. ринкова інфраструктура не обслуговує, а забезпечує нормальне функціонування всієї економіки.
Отже, “Ринкова інфраструктура – це сукупність елементів, що забезпечують і регулюючих безперебійне багаторівневе функціонування господарських взаємозв’язків і взаємодію суб’єктів ринкової економіки і рух товарно-грошових потоків”. Більш того, Соболев В.М.
вводить шосту мету економічної політики – адекватну ринкову інфраструктуру, що грає пріоритетну роль в умовах трансформації економіки (разом з іншими цілями: стабільне економічне зростання, повна зайнятість, стабільність грошового звернення, рівновага платіжного балансу, підтримка прийнятного державного боргу) [10].
Особлива увага повинна бути обернена на управлінську інфраструктуру як на одну з складових інфраструктурного комплексу. Управлінська інфраструктура створює необхідні умови для якісного і ефективного функціонування обслуговуваних сфер народного господарства і сприяє формуванню і тісній взаємодії всіх елементів інфраструктурного комплексу.
Об’єкти управлінської інфраструктури повинні розвиватися швидше в порівнянні з іншими елементами інфраструктурного комплексу для того, щоб активно впливати на його формування як цілісної системи.
В умовах інтеграції української економіки в світову питання, пов’язані з обслуговуванням бізнесу, набувають величезного значення для керівників підприємств.
Всі вони стикаються з перетворенням форм власності на основі роздержавлення і акціонування підприємств, із зростанням цін, іноземним інвестуванням і переплетенням українських і іноземних капіталів, а також зміною їх внутрішньої структури, з наближенням її до тих пропорцій, які характерні для світової економіки в цілому.
Лише після цього може початися рух країни до світового рівня ефективності економіки, що і є головною метою перетворень.
Організації і фірми управлінського консультування, або консалтингові фірми, складають основу управлінської інфраструктури.
Є безліч визначень управлінського консультування. Можна виділити два основні підходи до консультування.
діяльність, допомога, економіка, клієнт, консультант, консультування, організація,